RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 1

26 грудня 2025 року

Звіт про виконання робіт за WP5. Практична апробація моделі персоналізованого навчання та інтелектуального тьюторингу

Звіт про виконання робіт за WP5. Практична апробація моделі персоналізованого навчання та інтелектуального тьюторингу

У межах реалізації робочого пакета WP5 – практична апробація моделі персоналізованого навчання та інтелектуального тьюторингу було здійснено комплекс організаційних, аналітичних, координаційних і звітних заходів, спрямованих на оцінювання ефективності використання платформи SMART та моделі персоналізованого навчання в освітньому процесі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Основною метою виконаних робіт було забезпечення практичної апробації персоналізованого підходу до навчання, виявлення переваг і проблем його впровадження, аналіз досвіду студентів і викладачів, а також підготовка рекомендацій щодо подальшого вдосконалення платформи SMART, методичного супроводу та алгоритмів формування індивідуальних навчальних траєкторій.

Організаційний супровід робіт у межах WP5 забезпечувався на рівні університетського управління, що дозволило узгодити діяльність структурних підрозділів, викладачів, студентів і проєктної команди. Такий підхід сприяв системному збору даних, їх подальшій аналітичній обробці та включенню результатів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна до загального консорціумного пакета документів. У частині T.5.6 «Аналіз ефективності та оцінка якості використання платформи і моделі персоналізованого навчання, рекомендації щодо вдосконалення. Формування загального звіту про ефективність або проблеми впровадження підходу персоналізованого навчання та платформи SMART» було організовано збір результатів семестрового тестування пілотних курсів на платформі SMART. Це дозволило отримати інформацію про практичне використання платформи в навчальному процесі, характер взаємодії студентів із цифровими навчальними матеріалами та особливості проходження тестових завдань у персоналізованому середовищі.

Важливим напрямом роботи стала координація аналізу результатів анкетування студентів і викладачів. Зібрані дані дали змогу оцінити сприйняття платформи SMART різними учасниками освітнього процесу, визначити рівень задоволеності користувачів, а також виявити очікування, потреби й зауваження щодо функціональності персоналізованого навчального середовища. У межах WP5 було організовано систематизацію даних щодо задоволеності учасників освітнього процесу. Аналіз таких даних є важливим для розуміння того, наскільки модель персоналізованого навчання відповідає реальним освітнім потребам студентів і методичним очікуванням викладачів. Особлива увага приділялася зручності використання платформи, доступності навчальних матеріалів, логіці побудови освітніх траєкторій та можливостям самостійного опрацювання змісту.

Було забезпечено аналіз досягнення навчальних результатів у порівнянні з традиційними формами навчання. Такий підхід дав змогу оцінити потенціал персоналізованої моделі не лише як технічного інструменту, а як педагогічної практики, що може впливати на якість засвоєння матеріалу, самостійну навчальну активність студентів і гнучкість організації освітнього процесу. Окремим напрямом роботи стало вивчення зручності, доступності та функціональності платформи SMART. У цьому контексті аналізувалися можливості платформи для підтримки різних форматів навчання, організації тестування, роботи з навчальним контентом, забезпечення зворотного зв’язку та супроводу індивідуальних освітніх траєкторій. У межах T.5.6 було забезпечено збір інформації про технічні труднощі, з якими стикалися користувачі платформи. Виявлення таких труднощів є необхідною умовою для подальшого вдосконалення цифрового середовища, підвищення його стабільності, доступності та зручності для студентів і викладачів.

Також було організовано виявлення методичних труднощів, що виникали під час використання персоналізованого підходу. До таких викликів можуть належати потреба в додатковому методичному супроводі викладачів, адаптації навчальних матеріалів до логіки персоналізованого навчання, формуванні чітких критеріїв оцінювання та узгодженні персоналізованих траєкторій із вимогами освітніх програм. За результатами зібраної та систематизованої інформації було забезпечено підготовку аналітичного матеріалу для загального консорціумного звіту. У цьому матеріалі було узагальнено досвід університету щодо апробації платформи SMART, визначено сильні сторони впровадження, окреслено проблемні питання та запропоновано напрями подальшого вдосконалення. Важливою складовою роботи стало формулювання рекомендацій щодо вдосконалення функціональних можливостей платформи SMART. Такі рекомендації були спрямовані на підвищення зручності користування платформою, розширення можливостей персоналізації, покращення навігації, доступності, аналітичних інструментів і механізмів підтримки користувачів.

Окремо було підготовлено рекомендації щодо методичного супроводу викладачів. Практична апробація показала, що успішне впровадження персоналізованого навчання потребує не лише технічної платформи, а й відповідної педагогічної підтримки. Викладачі мають отримувати методичні матеріали, консультації, приклади адаптації курсів, рекомендації щодо організації тестування та інструменти для аналізу навчальних результатів студентів. У межах WP5 було також організовано підготовку пропозицій щодо вдосконалення алгоритмів побудови індивідуальних навчальних траєкторій. Такі пропозиції стосувалися підвищення точності персоналізації, врахування попередніх результатів навчання, активності студентів, темпу проходження матеріалу, індивідуальних освітніх потреб і можливих труднощів у засвоєнні окремих тем. Особлива увага приділялася врахуванню специфіки роботи університету в умовах воєнного стану. У цих умовах цифрові інструменти, дистанційні та гібридні формати навчання набувають особливого значення для забезпечення безперервності освітнього процесу. Платформа SMART і модель персоналізованого навчання розглядалися як інструменти, що можуть підтримувати стійкість університетської освіти в умовах нестабільності, обмеженого доступу до аудиторного навчання та підвищеної потреби в гнучких освітніх рішеннях.

У межах звітного періоду було організовано опис практик забезпечення безперервності освітнього процесу в дистанційному та гібридному форматах. Було узагальнено досвід використання цифрових освітніх інструментів, підтримки комунікації між студентами й викладачами, організації тестування та забезпечення доступу до навчальних матеріалів незалежно від фізичного місця перебування учасників освітнього процесу. Підготовлений звіт пройшов внутрішнє рецензування, що дозволило забезпечити його змістову узгодженість, відповідність цілям проєкту та вимогам консорціуму. Рецензування також сприяло уточненню аналітичних висновків, рекомендацій і формулювань, необхідних для представлення результатів університету в межах WP5. Після завершення підготовки матеріали були передані лідерові WP5 – Вроцлавській політехніці / PWR. Це забезпечило включення напрацювань Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна до консолідованого пакета документів WP5 та сприяло формуванню загальної оцінки ефективності впровадження моделі персоналізованого навчання в межах консорціуму. Було також організовано контроль відповідності підготовлених матеріалів цілям проєкту та вимогам консорціуму. Це дозволило забезпечити якість звітної документації, логічний зв’язок між результатами апробації, аналітичними висновками та рекомендаціями щодо подальшого розвитку платформи SMART.

Узагальнення результатів апробації створило підґрунтя для подальшого використання отриманого досвіду в університетській практиці. Результати WP5 можуть бути застосовані для вдосконалення навчальних курсів, розвитку цифрового освітнього середовища, підготовки викладачів до роботи з персоналізованими моделями навчання та формування більш гнучких освітніх траєкторій для студентів. Таким чином, у межах WP5 було забезпечено практичну апробацію моделі персоналізованого навчання та інтелектуального тьюторингу, проведено аналіз ефективності використання платформи SMART, виявлено технічні й методичні виклики, підготовлено рекомендації щодо вдосконалення платформи та методичного супроводу, а також забезпечено включення результатів університету до загального звіту консорціуму проєкту.