RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 1

19 листопада 2026 року

Академічний талант проти Фортуни: як у ННІ соціології та медіакомунікацій пройшов Тиждень науки «Щасливий квиток: пан або пропав»

Академічний талант проти Фортуни: як у ННІ соціології та медіакомунікацій пройшов Тиждень науки «Щасливий квиток: пан або пропав»

З 2 по 6 листопада в Навчально-науковому інституті соціології та медіакомунікацій відбувся щорічний Тиждень науки під промовистою назвою «Щасливий квиток: пан або пропав».

Протягом п'яти днів студентська молодь, аспіранти та провідні науковці занурювалися у фундаментальні та пошукові, теоретичні та хуліганські, міфологічні та поетичні соціологічні роздуми про те, як сучасне суспільство домовляється з непередбачуваним майбутнім. Коли раціональний розрахунок дає збій, люди звертаються до ритуалів, кидають монету, виглядають щасливі конюшини або шукають меритократичні пояснення власного успіху. Насичена програма заходу охопила чотири глибокі тематичні онлайн-лекції та фінальний гібридний інтерактив, де соціологічна теорія поєдналася з практичним випробовуванням Фортуни.


2 листопада — «Королівство розбитих очікувань: фейки, феєчки і договори з дияволом». Відкрила подію кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Аліна Олександрівна Калашникова. Лекторка запропонувала оригінальний соціокультурний розбір феномену ірреальності, звівши у спільному аналітичному полі фольклорні уявлення про Fae (феї, підмінені діти — changelings, магічні угоди в британсько-ірландських традиціях, таємничі «сиди») та новітні алгоритми штучного інтелекту. Вона розбирала, як прагнення суб'єктивного контролю над невизначеною реальністю змушує людину шукати компроміси з надприродним або технологічним. Виявилося, що алгоритми ШІ працюють як «нові феї»: вони функціонують у власній багатошаровій раціональності, де дистанція між запитом та рішенням є неочевидною, а замість давніх відкупів суспільство приносить у жертву власні дані та увагу. Фейки в цифрову епоху займають те саме місце, яке колись належало ірреальності фольклору — як спроба структурувати хаос за допомогою нових магічних ритуалів та ілюзій контролю.

3 листопада — «Реквієм за мрією? Як (не) мріяти в світі прагматики та winner'ів». Другий день наукового марафону був присвячений концептуальному розбору трансформації людських прагнень у часи пізнього капіталізму від доктора соціологічних наук, професора кафедри соціології, заступника директора з наукової роботи Олександра Сергійовича Голікова. Лектор розкрив фундаментальний соціоструктурний паралакс: з одного боку, вектор «як не мріяти» постає як акт свідомого спротиву неоліберальному примусу: відмова купувати модальності «успішного життя за 30 днів», курси самооптимізації та корпоративний сторителінг, що перетворюють оптимізм на обов'язок. З іншого боку, прочитання «як мріяти» реабілітує мрію як радикальний емансипативний праксис (у дусі Ж. Деррида, Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі), здатний розривати імманентну логіку ринку. Під час лекції було продемонстровано, як капіталістична система піддає бажання утилітарній конверсії, замінюючи споглядальну паузу (theoria) та створення нового (poiesis) на виснажливе дромологічне прискорення, змагальний нарцисизм та тривогу від самоексплуатації.

4 листопада — «Святий Патрик, Фортуна і щасливий квиток. Хто керує нашим майбутнім?». Екватор Тижня науки відзначився захопливим інтелектуальним експериментом від доктора філософії з соціології Марка Васильовича Агаркова. Дослідник звернувся до онтології випадку, простеживши еволюцію сприйняття долі від античності до сучасності. Спираючись на Boethius («Розрада Філософії») з його мінливим колесом Фортуни, Нікколо Макіавеллі, який порівнював долю з бурхливою річкою, та Плінія Старшого, лектор зіставив філософські трактування удачі з психологічним феноменом «ілюзії контролю» Еллен Лангер (1975). Слухачі аналізували, чому в лотерейних ситуаціях людина вірить у зростання власних шансів лише тому, що обирає квиток сама. На прикладі життєпису Святого Патрика — від рабства в найнижчій точці Фортуни до віднайдення духовного покликання — було розкрито парадокс перетворення втраченого майбутнього на сенс. Окрему увагу приділили тому, як сакральний теологічний трилисник під впливом ринкових диспозитивів конвертувався у комерціалізовану чотирилисту конюшину, квазірелігію казино та число «777».

5 листопада — «(Про)грати: природне, традиційне, очевидне». Четвертий день виступів був занурений у теоретичну деконструкцію гри під орудою аспірантки кафедри соціології Софії Вячеславівни Нолбат. Спираючись на класичну концепцію Й. Хьойзінги про Homo Ludens та ігрову універсалію Платона, лекторка розібрала типологію ігор за Роже Кайюа — від змагального Agón та випадкового Alea до маскарадного Mimicry та екстатичного Ilinx. Мовні ігри Л. Вітгенштейна та Х.-Г. Гадамера, конструювання нашої повсякденнох дійсності, карнавальне звільнення за М. Бахтіним та «гра-ув’язнення» Ж. Бодрійяра з її тиранією внутрішніх правил та симулякрами - все це раз за разом було заново осмислене. Головним нервом лекції стало питання: чи є програш лише особистою помилкою, чи наперед визначеним результатом самої архітектури правил? Спікерка закликала переосмислити «очевидність» програшу в сучасних гейміфікованих соціальних системах, шукаючи простір для збереження суб'єктності та можливості «поставити на паузу» невпинний змагальний процес.

Нарешті, 6 листопада відбувся фінальний захід Тижня науки — інтелектуальна гра «Пан або пропав». Учасники змагалися у розв’язуванні загадок, частина яких вимагала нестандартного погляду на звичні ситуації та вміння помічати приховані суперечності в умовах задач. Ігровий азарт підтримувався системою ставок і фішок, а кожен раунд ставав перевіркою логіки та кмітливості.
Особливістю гри стало поєднання інтелектуальних завдань із соціологічним змістом. Під час обговорення окремих відповідей ведучі пояснювали, як запропоновані ситуації пов’язані із соціологічними теоріями та поняттями. Учасники побачили, як соціологічні ідеї допомагають осмислювати повсякденні ситуації, а завершення Тижня науки стало нагодою випробувати їх не лише в теорії, а й у грі.

Висловлюємо щиру подяку Студентському науковому товариству навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій за ініціативність, організаційну майстерність та створення натхненної атмосфери інтелектуального свята! Щиро дякуємо нашим вельмишановним лекторам за глибоку теоретичну підготовку, яскраві виступи та наукову щедрість, а всім слухачам та учасникам — за ваш час, активну участь у дискусіях та незгасний дослідницький азарт. Дякуємо, що досліджуєте світ разом із нами!